ІСТОРИЯ ПРО КАРЛА І КЛАРУ
Карл і Клара. Історія кохання Карл у Клари вкрав корали. Але Клара не образиться і подарувала Карлу свято.Тоді Карл украв і свято. Клара знову не образилася і подарувала Карлу свою любов. Карл прибрав до рук і подаровану любов, поклавши її в скриньку на саме дно, і став чекати що ж тепер подарує йому Клара. А у Клари більше нічого не було. Довго-довго Клара ходила навколо Карла, але нарешті, намучилися, підійшла до нього і сказала: - Карл, а в мене більше нічого немає. - Зовсім нічого? - Запитав здивований Карл. - Зовсім ... Тут Кларі стало зовсім погано і вона заплакала. - Гаразд, припини плакати. Тримай, - і Карл простягнув Кларі корали. Але Клара не вгамовувалася. - Добре, повертаю. І Карл простягнув Кларі злегка пом'ятий беушний свято. - Ти знаєш, якщо його відчистити від червоних плям, червоних гвоздик і соусу "Балтімор", їм ще можна користуватися. Але Клара заридала ще сильніше. - Дура, я тебе теж люблю. - Правда? - Очі у Клари тут же висохли і вона посміхнулася. - Ну ти як маленька. Знаєш, чому хлопчаки смикають дівчат за коси? Ех ти, став би я в тебе корали красти якби не любив! Я буду любити тебе завжди - по Принаймні, поки ростуть корали і світить сонце! Карл дістав із скриньки подаровану йому любов, поклав поруч свою і весело і бадьоро заграв на кларнеті. | |
|
| |
| : 413 | |
| : 0 | |