02:44 Бенні Гудмен. |
Бе́нні Гу́дмен Бе́нні Гу́дмен, (Benny Goodman, повне ім'я Бенджамін Девід Гудмен, Benjamin David Goodman; *30 травня 1909 — †13 червня 1986) — американський джазмен, кларнетист, прозваний «королем свінгу». Життєвий і творчий шлях Народився в Чикаго в родині бідних єврейських емігрантів. Вчився грати на кларнеті в школі при синагозі Kehelah Jacob і вже в юні роки став віртуозом і виступав у різних колективах. Значний вплив на Бенні справили новоорлеанські музиканти, такі як Джоні Доддс (Johnny Dodds), Леон Ропполо (Leon Roppolo) і Джіммі Нун (Jimmy Noone). В 1925 році 16-річний Гудмен долучається до одного з кращих чиказьких оркестрів — The Ben Pollack Orchestra, в 1926 взяв участь у записах. Через два роки з'являються його перші сольні записи. До зеніту слави В кінці 1920-х виїхав до Нью-Йорка де працював до початку 1930-х, завойовуючи популярність. Грав з відомими колективами Реда Нікольса (Red Nichols), Ісама Джонса (Isham Jones) i Теда Льюїса, а в 1932 році створив власний колектив. В 1934 підписав контракт з Columbia Records, у тому ж році Бенні Гудмен бере участь у щотижневій радіо програмі Let's Dance («давайте танцювати»), що вимагала від нього все нових творів. Щоб вирішити проблему з наповненням репертуару, Гудмен купує ноти Флетчера Хендерсона. Виконання цих визнаних творів у власній манері, а також солідний творчий доробок самого Бенні Гудмена в середині 1930-х робили його висхідною зіркою, але широку славу приніс йому виступ 21 серпня 1935 року в бальній залі Palomar Ballroom в Лос-Анжелесі. Цю дату часто називають початком ери свінгу. Успіх Бенні Гудмена у свінгу порівнюють з успіхом Елвіса Преслі у рок-н-ролі. Обидва популяризували «чорну» музику серед білої молоді. Слід зазначити, що значна кількість творів була виконувана і до Гудмена оркестром Флетчера Хендерсона і Бенні Гудмен публічно виражав свою вдячність цьому Хендерсону, його оркестр був маловідомим. З іншого боку Гудмен був не тільки віртуозним виконавцем — він був надзвичайно творчим кларнетистом і новатором джазової епохи, що передувала епосі бібопу. Гудмен також причетний до поступу расової інтеграції в Америці. На початку 1930-х білі й чорні музиканти не могли разом виступати в більшості клубів чи на концертах через расову дискримінацію, закріплену в правовому кодексі тодішніх США. Однак Бенні Гудмен пішов проти традиції, залучивши до свого тріо чорношкірого піаніста Тедді Вільсона (Teddy Wilson) (на ударних грав американець польського походження Джін Крупа (Gene Krupa). В 1936 до колективу приєднався вібрафоніст Ліонел Хемптон (Lionel Hampton), а в 1940 один з перших електрогітаристів Чарлі Крістіан (Charlie Christian), що двома роками пізніше помер від туберкульозу. Слава Гудмена була достатньою і він міг собі дозволити відмовитися від гастролей у південних штатах, де його чорношкірих музикантів арештували б через расистські закони. Упродовж 1930-х років слава Бенні Гудмена зростала. Він виступав спочатку у тріо, пізніше у квартеті, а потім у секстеті. 16 січня 1938 його колектив дав славетний концерт у Карнегі-холі. Проте до середини 1940-х років наступила криза популярності біг-бендів, причиною якої були головним чином фінансові труднощі викликані Другою світовою війною. Гудмен продовжував записувати платівки й грав малими колективами. 14 березня 1942 Бенні Гудмен оженився на Алісі Хаммонд Дакворт (Alice Hammond Duckworth), сестрі свого приятеля Джона Хаммонда, яка народила двох дочок. [ред.] Закат свінгу і пізні роки В 1950-х роках свінг втрачає популярність. Гудмен випробував себе в різних жанрах, однак не мав успіху. Проте він випустив альбоми із записами своїх концертів кінця 1930-х років — «Carnegie Hall Jazz Concert» та «Jazz Concert No. 2», які попали у хіт-паради, також Гудмен грав на різних міжнародних фестивалях, організовував турне по різних країнах світу. У 1962 році було організовано турне Бенні Гудмена в СРСР. Щоправда тут він стикнувся із численними бюрократичними труднощами — радянські політики вимагали участі якомога більше чорношкірих музикантів в оркестрі, радянське керівництво відмовилося сплачувати Гудмену гонорар, значна кількість квитків на його концерти розповсюджувалася виключно серед «перевірених класово-свідомих товаришів». В 1960-х — 80-х роках Бенні Гудмен продовжував виступати переважно з маленькими колективами до 1986 року, коли далися взнаки проблеми із здоров'ям. Помер Бенні Гудмен 1986 року в Нью-Йорку, похований на цвинтарі Long Ridge у Стемфорді, штат Коннектикут. |
|
|
| : 0 | |